Життя без СНІДу

1 грудня – Всесвітній день боротьби зі СНІДом. Проблема епідемії ВІЛ/СНІДу продовжує залишатись актуальною як в Україні, так і в цілому світі. Як не прикро, але Україна займає одне з перших місць в Європі за темпами розповсюдження ВІЛ-інфекції. За неофіційними даними, сьогодні в Україні ВІЛ-інфікованими є понад 1 % населення.

Упродовж п’яти років в Україні проходить акція на знак толерантності до ВІЛ-інфікованих людей. Цього року активісти провели акцію, яка носила адвокатський характер і була адресована Президенту України.

Пройти тест вартістю в життя. Саме з такою вимогою люди, які живуть із ВІЛ-інфекцією, звернулися до Президента України. Впродовж місяця активісти збирали підписи, щоб надіслати Віктору Януковичу анкету з запитаннями та привернути увагу держави до ВІЛ-інфікованих. Сотні тисяч хворих на СНІД потребують лікування та хочуть отримати ще один шанс хоч трохи довше прожити. Сьогодні Харківська область посідає двадцять перше місце серед областей країни, де зареєстровано більше п’яти тисяч хворих, з них лише дві тисячі перебувають під диспансерним наглядом. Раніше аналізи на ВІЛ-інфекцію з Харківського обласного центру профілактики та боротьби зі СНІДом відправлялися до Києва. Це забирало час. Але тепер така лабораторія існуватиме і в Харкові.

З 1994 року в Україні стрімко почав поширюватися вірус імунодефіциту людини (ВІЛ). Ця епідемія, в першу чергу, вражає молодь, людей продуктивного віку та дітей. З часу виявлення першого випадку ВІЛ-інфекції у 1987 році і до 2010 року офіційно зареєстровано 161 119 випадків ВІЛ-інфекції серед українських громадян, у тому числі 31 241 випадок захворювання на СНІД та 17 791 випадок смерті від захворювань, зумовлених СНІДом. Поширюється ВІЛ переважно серед людей працездатного віку, 65 % зареєстрованих у віці 25 – 49 років.

Слід зазначити, що загальновизнаним є факт, що офіційні дані не відображають реального масштабу епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, оскільки надають інформацію тільки про осіб, які пройшли тестування на антитіла до ВІЛ, у яких була виявлена ВІЛ-інфекція і які були внесені до офіційного реєстру випадків ВІЛ-інфекції. Певна кількість громадян є інфікованою, але не знає про свій статус. Ряд відомих експертів у цій сфері вказує на цифру до 360 тисяч осіб віком від 15 років і старше, які інфіковані ВІЛ. Це суттєво відрізняється від даних офіційної статистики, за якою людей з ВІЛ-статусом налічується значно менше (161 119 особи).

Відмінність між цими показниками свідчить, що лише кожен четвертий з людей, які живуть з ВІЛ в Україні, пройшли тест на ВІЛ і знають про свій ВІЛ-позитивний статус. Така необізнаність становить додаткову загрозу та несе ризик необережного інфікування інших осіб.

Групами ризику щодо поширення ВІЛ-інфікування довгий час вважалися споживачі ін’єкційних наркотиків. У 2010 році поширеність ВІЛ серед цієї групи становить 22,9 %, серед засуджених – 15 %, серед осіб, які надають сексуальні послуги за плату, – 13,2 %, серед чоловіків, які мають секс із чоловіками, – 8,6 %.

Останніми роками епідемія ВІЛ поступово зміщується від вищезазначених груп у бік загального населення і найбільше вражає дітей та жінок. Особливо виразно це простежується в регіонах з високим рівнем поширення ВІЛ. Так, в Одеській та Миколаївській областях значна кількість вагітних жінок у міських районах є ВІЛ-позитивними (понад 1 %).

ВІЛ-інфекція – захворювання, яке ослаблює імунітет людини і вражає переважно молодих людей віком від 18 до 27 років. Головними чинниками розповсюдження ВІЛ серед молоді є вживання ін’єкційних наркотиків і незахищені статеві стосунки. Здавалося б, усе так просто: не вживати наркотики, захищати свій секс презервативом і зберігати відданість одному статевому партнеру (а в ідеалі – дошлюбну цнотливість і шлюбну вірність). Але насправді ми бачимо зовсім іншу картину: у свідомості багатьох молодих людей наркотики і секс – це синоніми понять «незалежність», «ризик», «сучасність», «задоволення», «самовираження»…

Зусиллями державних і недержавних організацій уже багато зроблено для подолання епідемії. Так, сьогодні в Україні вже стала доступною антиретровірусна терапія, яка хоч і не виліковує від ВІЛ-інфекції, але значно покращує стан життя на стадії СНІДу. Громадські організації проводять широку роботу щодо зменшення шкоди серед споживачів ін’єкційних наркотиків. І хоча зроблено багато, реалії сьогодення вимагають посилення уваги до цієї проблеми і залучення нових професійних та організаційних ресурсів. Корисними можуть стати проведення молодіжних заходів, що особливо актуально в дні, присвячені проблемі ВІЛ/СНІДу та наркоманії: 16 травня (День пам’яті померлих від СНІДу), 1 грудня (День боротьби зі СНІДом), 20 червня (День боротьби з наркоманією).

Щоб привернути увагу суспільства до цієї проблеми у м. Золочів Харківської області було проведено міжнародну науково-практичну конференцію «Профілактика ВІЛ/СНІДу: від обміну досвідом до спільних дій», в роботі якої взяли участь представники системи охорони здоров’я, освіти, соціальної служби, недержавного сектору, які надають послуги в сфері ВІЛ, волонтери Корпусу Миру США. Учасниками конференції були вчителі навчальних закладів Золочівщини, учні, студенти, активна молодь, які обговорили ситуацію щодо поширення ВІЛ у Львівській області та Золочівському районі зокрема, заходи профілактики, що реалізовуються у навчальних закладах району серед осіб груп ризику. Представники Корпусу Миру доповіли про те, як здійснюється профілактика ВІЛ-інфекції у США.

На сьогоднішній день не створено ліків, здатних вилікувати людину від цієї інфекції, немає вакцини проти зараження СНІДом, тому основними залишаються заходи профілактики.

Молодь має знати 10 основних фактів про ВІЛ/СНІД.

1. Хвороба, спричинена вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), призводить до смертельної хвороби – синдрому набутого імунодефіциту людини (СНІД). ВІЛ та СНІД – невиліковні.
2. Людина, уражена вірусом, може виглядати здоровою і почуватися добре довгі роки, навіть, якщо вона є носієм вірусу.
3. Вірус може передаватися на всіх стадіях захворювання через кров, сперму, овуляційні та вагінальні виділення, грудне молоко.
4. Найчастіше ВІЛ-інфекція передається статевим шляхом. Молоді дівчата особливо вразливі до ВІЛ при сексуальних контактах.
5. Молоді люди, які мають захворювання, що передаються статевим шляхом, також становлять групу високого ризику щодо ВІЛ- інфікування.
6. Найбільш уразливі молоді люди, які вживають наркотики ін’єкційно, або мають сексуальні контакти з ін’єкційними споживачами наркотиків. ВІЛ-інфекція може також передаватися через нестерильні інструменти при пірсингу, татуажі та інших маніпуляціях, в яких є контакт з кров’ю.
7. Ризик інфікування при статевих контактах зменшується, якщо партнери використовують презерватив.
8. Тест на ВІЛ здійснюється системою охорони здоров’я і, в першу чергу, центрами профілактики СНІДу. Тест на ВІЛ є конфіденційним і має супроводжуватися до- та післятестовим консультуванням.
9. ВІЛ-інфекція не передається через обійми, потискання рук, користування туалетом, басейном, постільну білизну, кухонний посуд, укуси комах тощо.
10. Дискримінація людей, які живуть з ВІЛ, – це порушення прав людини.

Зараз у всьому світі, зокрема в нашій країні, розширяються можливості доступу до добровільного консультування і тестування. З цією метою в обласній студентській лікарні (вул. Дарвіна, 10; 1-й пов., каб. № 2) працює кабінет довіри, де у лікаря-фахівця можна одержати консультацію з будь-яких питань, що стосуються СНІДу, обстежитися на Віл-інфекцію, у тому числі й анонімно, та провести забір крові.

Добровільно проконсультуватися і пройти тест можна і в Харківському обласному центрі профілактики та боротьби зі СНІДом (вул. Боротьби, 6).

Червона стрічка як символ боротьби зі СНІДом свідчить про те, що Україна – це територія життя, і українська молодь – обирає життя!

Обирайте життя та цініть кожну прожиту хвилину!