Медико-соціальна допомога студентам з особливими потребами
Соціальний захист студентів у вищих навчальних закладах України здійснюється за такими напрямами:
– забезпечення студентів житлом на час навчання;
– виплата стипендій;
– державна соціальна допомога різним категоріям студентів;
– матеріальна допомога студентам;
– допомога у працевлаштуванні випускників ВНЗ;
– забезпечення студентам існуючих пільг;
– державне кредитування освіти;
– специфічна соціальна допомога студентам окремих навчальних закладів;
– оздоровлення та санаторно-курортне лікування студентів;
– залучення недержавних організацій до соціального захисту студентів;
– соціальне забезпечення студентів із числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;
– соціальна допомога студентам з проблемами здоров’я.
Серед студентів з проблемами здоров’я, які мають особливі пільги, є студенти з числа дітей-інвалідів. Для здійснення фахової підготовки інвалідів у вищих навчальних закладах законодавством України, зокрема законами України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», передбачено гарантовані пільги у здобутті ними вищої освіти в державних навчальних закладах.
Міністерство освіти і науки України постійно здійснює моніторинг чисельності осіб з обмеженими фізичними можливостями, які навчаються у ВНЗ різних рівнів акредитації.
Так, кількість осіб із фізичними обмеженнями, які навчаються в навчальних закладах України I – II рівнів акредитації, становила у 2013/14 н. р. – 4 472; у 2014/15 н. р. – 5 194 особи; у ВНЗ III – IV рівнів акредитації у 2014/15 н. р. – 5 940 осіб.
Найбільша кількість осіб із фізичними обмеженнями навчається у Києві (2 565) і Харківській області (1 998), найменша – у Рівненській області (99) і м. Севастополь (12).
У деяких ВНЗ соціальному захисту студентів з вадами здоров’я приділяється велика увага. Так, у Рівненському інституті «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна» створено Центр професійної соціально-психологічної та фізичної реабілітації молоді з особливими потребами, який надає допомогу з професійної, соціально-психологічної та фізичної реабілітації молоді з особливими потребами.
Цікавий досвід Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету зі створення Центру духовно-інтелектуального розвитку та професійної реабілітації молоді з обмеженими фізичними можливостями. Цим проектом передбачено створення бази даних усіх інвалідів північного регіону Донбасу з метою щорічного визначення стратегічних і пріоритетних напрямів у сфері медичної, соціально-психологічної і професійної реабілітації інвалідів, вивчення потреби у відповідних робочих місцях.
На виконання Указу Президента України від 01.06.05 р. № 900 «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями» в гуртожитках вищих навчальних закладів створюються відповідні житлово-побутові умови для студентів з інвалідністю, насамперед тих, які пересуваються в інвалідних візках.
Підготовка кадрів для системи освіти та професійної реабілітації інвалідів в Україні здійснюється відповідно до галузевих стандартів вищої освіти за напрямом підготовки «Педагогічна освіта» зі спеціальностей «Дефектологія», «Соціальна педагогіка», «Практична психологія», а також за напрямом підготовки «Фізична культура і спорт» зі спеціальностей «Фізичне виховання» та «Фізична реабілітація».
Однак в отриманні освіти дітьми-інвалідами є багато невирішених питань, серед яких і транспортна проблема (не всі інваліди мають можливість отримувати освіту в рідному місті чи селищі, а дістатися до навчальних закладів інших міст вони не в змозі).
Існують захворювання, з якими дітей не навчають, бо немає спеціалізованих закладів (наприклад, дітей з ДЦП, аутизмом, але зі збереженим інтелектом).
Проблемою освіти дітей з вадами розвитку є їхня ізольованість. Діти виховуються здебільшого в спеціалізованих навчальних закладах і в загальноосвітніх закладах за індивідуальними планами. В обох цих варіантах інтеграція дітей з вадами розвитку в середовище ровесників та в суспільство взагалі не відбувається.
Основна проблема професійної і вищої освіти – це пошук робочого місця після навчання. Роботодавці, особливо приватні, не зацікавлені в тому, щоб у них працювали інваліди. Якщо, скажімо, людина стала інвалідом під час аварії чи нещасного випадку, то до таких ставляться більш терпимо. Якщо ж інваліди мають погану вимову, у них спотворене обличчя – люди не готові їх сприйняти.
Спеціалістам із числа молодих інвалідів важко не тільки знайти роботу, а й виконувати її. Для таких спеціалістів кращим було б відновлення інституту наставників – досвідчених фахівців, які б допомагали не тільки професійно адаптуватися, а й пристосуватися до режиму праці, налагодити міжособистісні стосунки тощо.
Видів матеріальної допомоги для студентів з проблемами здоров’я набагато менше ніж, наприклад, для студентів з числа дітей-сиріт. Хоча дітей з вадами здоров’я у ВНЗ навчається в 5 разів більше, ніж сиріт.
За результатами опитування МОН України було встановлено, що серед студентів з проблемами здоров’я значно більше дівчат ніж хлопців, причому, чим гірший стан здоров’я, тим менше юнаків. Це свідчить про те, що жінки з проблемами здоров’я мають більше прагнення до отримання вищої освіти, ніж чоловіки.
Існує залежність між станом здоров’я студентів і факультетами, які вони вибирають. Молоді люди з поганим здоров’ям рідше вибирають професії, пов’язані з економікою, комерцією, бізнесом і технікою.
Серед студентів з поганим здоров’ям кожен третій навчається там, куди не поступав би, якщо була б така можливість. Серед студентів з нормальним станом здоров’я таких значно менше.
Серед студентів з поганим здоров’ям значно менше тих, хто вважає себе успішним, має матеріальне становище гірше ніж в інших студентів.
Разом з тим студенти з проблемами здоров’я мають великий науковий потенціал, частіше беруть участь у студентських конференціях, активніше займаються наукою.
Студенти з поганим здоров’ям більш політично активні ніж інші. Серед них більше учасників громадських організацій – 12%, а серед інших студентів – 5%.
Законодавство України має низку законів, які передбачають права студентів з числа осіб з особливими потребами. Так, згідно із Законом України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII, студент з особливими потребами має право на вищу освіту (стаття 4, п. 1), право на академічну відпустку або перерву в навчанні із збереженням окремих прав здобувача вищої освіти, а також на поновлення навчання у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки (стаття 62, п. 20) та передбачає участь у формуванні індивідуального навчального плану (стаття 62, п. 21).
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» передбачає:
– Порядок та умови визначення потреб через інвалідність встановлюються на підставі висновку медико-соціальної експертизи та з урахуванням здібностей до професійної і побутової діяльності інваліда. Види і обсяги необхідного соціального захисту інваліда надаються у вигляді індивідуальної програми медичної, соціально-трудової реабілітації і адаптації. Індивідуальна програма реабілітації є обов’язковою для виконання державними органами, підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями (стаття 5).
– Професійна підготовка або перепідготовка інвалідів здійснюється з урахуванням медичних показань і протипоказань для наступної трудової діяльності. Вибір форм і методів професійної підготовки провадиться згідно з висновками медико-соціальної експертизи. При навчанні, професійній підготовці або перепідготовці інвалідів поряд із загальними допускається застосування альтернативних форм навчання.
Навчальні заклади надають освітні послуги інвалідам нарівні з іншими громадянами, у тому числі шляхом створення належного кадрового, матеріально-технічного забезпечення та забезпечення розумного пристосування, що враховує індивідуальні потреби інваліда (cтаття 21). Цю статтю доповнено частиною шостою згідно із Законом України №4213-VI (4213-17) від 22.12. 2011р.
Погіршення стану здоров’я населення в цілому, зменшення працездатного населення ставить перед державою завдання більш активно залучати до економічної активності людей з вадами здоров’я. Тому таким студентам необхідно надавати як матеріальну, так і соціальну підтримку. Це дозволить їм краще соціалізуватися, отримати якісну освіту і бути активними громадянами нашої країни.