Добове моніторування електрокардіограми та артеріального тиску (Холтерівське моніторування)

Цей метод дослідження допоможе спеціалістам діагностувати серцево-судинні захворювання та порушення ритму роботи серця, протягом доби слідкувати за серцевим ритмом і артеріальним тиском.

Моніторування АТ протягом доби і більше може використовуватися для діагностики  контролю ефективності лікування артеріальної гіпертензії (АГ), для вивчення впливу на АД різних стресових ситуацій, режиму харчування, прийому алкоголю, куріння, фізичних навантажень, супутньої лікарської терапії і т. д.

 Дає можливість діагностувати ті порушення, що неможливо виявити звичайною ЕКГ – порушення ритму, періоди зниження трофіки міокарду; виявити нічну гіпертензію, що є дуже небезпечною та сприяє розвиткові порушень коронарного кровообігу; виявити причину періодичного головокружіння та втрати свідомості.

Для цього використовується спеціальний апарат, який носить пацієнт протягом доби (що не порушує звичайний ритм життя) – холтер. Сучасний холтер дозволяє ефективно зібрати інформацію про стан хворого шляхом цілодобового моніторування.

 Метод обстеження дозволяє:

• Отримати інформацію про рівень і коливаннях АТ протягом доби, під час неспання і сну;
• Виявляти хворих з нічною гіпертонією, у яких підвищений ризик ураження органів-мішеней;
• Оцінювати адекватність зниження АТ між прийомами чергових доз лікарського препарату;
• Контролювати відсутність надмірного зниження АТ на піку дії препарату або недостатнього зниження перед наступним прийомом, що особливо важливо при застосуванніпролонгованих антигіпертензивних препаратів, розрахованих на одноразовий прийом на добу;
• Виявляти пацієнтів зі зниженою або підвищеною варіабельністю АТ (недостатнім або надмірним його зниженням в нічні години) і вирішувати питання про підбір і призначення гіпотензивного препарату, з урахуванням його впливу на показники АТ не тільки в денний, а й у нічний час.

Проведення СМАД показано:

• Пацієнтам, у яких підозрюється стресова гіпертензія або гіпертензія “білого халата” і має вирішуватися питання про необхідність лікування;
• Пацієнтам з прикордонною артеріальною гіпертензією, з метою обгрунтування необхідності медикаментозної терапії;
• При симптоматичної артеріальної гіпертензії (ниркового, ендокринного генезу і т.д.);
• При АГ вагітних, нефропатії вагітних;
• Пацієнтам з АГ, резистентної за даними традиційних вимірювань АТ до лікування різними групамиантигіпертензивних засобів;
• При ряді невідкладних станів (гіпертонічні кризи, гострий інфаркту міокарда, гострі порушення мозкового кровообігу, субарахноїдальні крововиливи і т.д.);
• При нейроциркуляторної дистонії (виявлення постуральних змін АТ, пов’язаних переходом з горизонтального положення тіла у вертикальне і навпаки);
• При гіпотензії, у тому числі виникла в результаті лікування антигіпертензивними препаратами;
• Дляоцінки змін артеріального тиску при нічній стенокардії та дихальної недостатності;
• Пацієнтам із синдромом апное уві сні;
• Пацієнтам з порушеннями вуглеводного та ліпідного обміну;
• Пацієнтам з гіпертрофією міокарда лівого шлуночка;
• При обстеженні перед майбутнім великим оперативним втручанням (для оцінки ступеня ризику порушення гемодинаміки під час наркозу, операції і в післяопераційному періоді);
• У хворих з синдромом слабкостісинусового вузла (з зупинками синусового вузла).