Адаптація молоді до студентського життя

Дослідження соціально-психологічних і особистісних проблем адаптації першокурсників до вищої школи становить великий науковий інтерес як в теоретичному, так і прикладному аспектах. Для кожного студента навчання в університеті є певним життєвим етапом і пов’язане з новими викликами, до яких він повинен пристосуватися.

Саме навчання – це, по-перше, початковий етап входження особистості в нове макро- і мікросередовище. По-друге, це етап соціалізації та адаптації особистості в нових умовах. Студент – особистість, що має, як правило, сформовані цільові установки і систему цінностей. Крім того, кожен студент має свої специфічні особистісні та психофізіологічні особливості. По-третє, це етап неадекватного психічного та фізичного навантаження. Студенти, які потрапили в нове середовище, відчувають природний дискомфорт.

Для здійснення психологічної саморегуляції щодо деяких навичок, необхідних першокурсникам, пропонуємо  Пам’ятку як слухати і конспектувати лекції.

На лекціях студенти отримують новітні дані, що багато в чому доповнюють підручники (а останнім часом їх замінюють), знайомляться з останніми досягненнями науки. Тому вміння зосереджено слухати лекції, активно і творчо сприймати викладені відомості є неодмінною умовою їх глибокого і міцного засвоєння, а також розвитку розумових здібностей. Слухання і запис лекцій – складні види університетської роботи і треба чимало потрудитися, щоб оволодіти ними.

1. Уважне слухання і конспектування лекцій передбачає інтенсивну розумову діяльність студента. У процесі слухання слід розібратися в тому, що викладає лектор; обміркувати сказане; пов’язати нове з тим, що вже відомо з теми попередніх лекцій, прочитаних книг і журналів. Те, що дійсно уважно прослухано, продумано і записано на лекціях, стає надбанням і становить власний освітній фонд.
2. Слухаючи лекції, треба прагнути зрозуміти мету викладу, вловити хід думок лектора, логічну послідовність викладу та розуміти, що він хоче довести. Бажано відволіктися від сторонніх думок і думати тільки про те, що подає викладач. Короткі записи лекцій та їх конспектування допомагає засвоїти матеріал. Увага людини дуже нестійка, тому потрібні вольові зусилля, щоб вона була зосередженою. Слухаючи лекції, слід систематично контролювати себе.
3. Встановлено, що конспектування лекцій має велике освітнє і виховне значення: воно розвиває розум, збагачує науковими даними, сприяє закріпленню знань в пам’яті, озброюючи необхідними вміннями і навичками. Але конспект є корисним тоді, коли записано найістотніше, основне. Якщо ж студент прагне записати дослівно всю лекцію, то таке «конспектування» приносить більше шкоди, ніж користі. Деякі студенти іноді просять лектора «читати повільніше…». Їм хочеться, щоб лекція перетворилася на лекцію-диктовку. Це дуже шкідлива тенденція, бо в цьому випадку студент механічно записує велику кількість почутих відомостей і не розмірковує над ними. Що ж треба записувати на лекції? Перш за все – тему лекції, основні її питання та найважливішу аргументацію. Потім – деякі яскраві приклади, наукові визначення і висновки, які дає лектор. Зазвичай лектори, змінюючи силу і тембр голосу або сповільнюючи читання, виділяють і підкреслюють найважливіші положення з викладеного, роблячи записи і замальовки на дошці. Це допомагає студентам усвідомити і записати найважливіше й найсуттєвіше.
4. Запис лекцій рекомендується вести власними формулюваннями. Конспект краще поділяти на пункти і параграфи. Принципові місця, визначення і формули слід супроводжувати зауваженнями: «важливо», «особливо важливо», «добре запам’ятати» тoщо. А ще краще – розробити власний «Маркограф», наприклад: важливо, дуже важливо, під питанням, перевірити, запам’ятати, скопіювати, подивитися в підручнику.
5. Корисно буде повчитися стенографії на курсах.
6. Багато студентів непогано конспектують лекції, але до самих іспитів не заглядають в них, роблячи велику помилку. Над конспектами лекцій треба працювати систематично: перечитувати їх, виправляти текст, робити доповнення, розмічати кольором те, що повинно бути глибоко і міцно закріплено в пам’яті. Перший перегляд конспекту рекомендується зробити ввечері того дня, коли була прослухана лекція (попередньо згадати, про що йшла мова і хоча б один раз переглянути записи). Потім знову переглянути конспект через 3 – 4 дні. Часу на таку роботу йде небагато, але результати зазвичай бувають хорошими: студент ґрунтовно та глибоко опановує матеріалом і до сесії приходить добре підготовленим.
7. Працюючи над конспектом лекцій, завжди слід використовувати не тільки підручник, а й ту літературу, яку додатково рекомендував лектор. Тільки така серйозна й копітка робота з лекційним матеріалом дозволить кожному студенту оволодіти науковими знаннями і розвинути свої здібності й таланти.
8. Приступаючи до роботи над книгою, слід спочатку ознайомитися з матеріалом в цілому: змістом, анотацією, вступом і висновками шляхом швидкого читання-перегляду, не роблячи ніяких записів. Цей перегляд дозволить отримати уявлення про весь матеріал, який необхідно засвоїти. Після цього слід переходити до уважного читання – студіювання матеріалу по главах, розділах, параграфах. Це найважливіша частина роботи з оволодіння книжковим матеріалом. Читати потрібно подумки: так менше втомлюєшся, а матеріал засвоюється на 25% швидше порівняно з читанням вголос. Крім того, є можливість більше уваги приділити змісту і краще осмислити його. Ніколи не слід обходити важкі місця книги. Їх треба читати в повільному темпі, щоб краще зрозуміти та осмислити.
9. Не сподівайтеся, що за один раз ви досягнете повного з’ясування всіх особливостей досліджуваного матеріалу. Рекомендуємо повертатися до нього другий, третій і четвертий раз, щоб те, що залишилося незрозумілим, доповнити і з’ясувати при повторному читанні.
10. Вивчаючи книгу, треба звертати увагу на схеми, таблиці, карти, малюнки і математичні формули: розглядати їх, обмірковувати й аналізувати, встановлюючи зв’язок з текстом. Це допоможе зрозуміти і засвоїти досліджуваний матеріал.
11. При читанні необхідно користуватися словниками, щоб незнайомі слова, терміни і вирази були правильно сприйняті, зрозумілі та закріплені в пам’яті.
12. Перевірте, з якою швидкістю ви читаєте. Треба прагнути виробити у себе не тільки свідоме, а й швидке читання. Особливо це вміння буде корисним при першому перегляді книги. Зазвичай студент 1 – 2 курсу може уважно і зосереджено прочитати 8 – 10 сторінок за годину і зробити короткі записи прочитаного. Проте багато студентів прочитують 5 – 6 сторінок, що дуже мало. Занадто повільний темп читання не дозволить вивчити багато важливих і потрібних розділів книги. Навчаючись швидкого читання (самостійно або на спеціальних курсах), можна прочитувати до 50 – 60 сторінок за годину і навіть більше. Так здобувається здатність концентруватися на важливому і схоплювати основний зміст тексту.
13. Запис досліджуваного – найкраща основа пам’яті при роботі з книгою (тим більше науковою). Читаючи книгу, слід робити нотатки і замальовки, складати схеми і тези, виписувати цифри і цитати та вести конспекти. Запис досліджуваної літератури краще робити в наочній, легко доступій для огляду формі, розчленованій на абзаци і пункти. Педагогіка вчить: що прочитано, продумано і записано, те стає дійсно особистим надбанням того, хто працює з книгою.

Слід пам’ятати основний принцип виписування з книги: лише найсуттєвіше і в найкоротшій формі. Розрізняють три основні форми виписування.

 – Дослівна виписка або цитата з метою підкріплення того або іншого постулату чи авторської теорії. Ця форма застосовується в тих випадках, коли не можна виписати думку автора своїми словами, не ризикуючи втратити її суть. Запис цитати треба правильно оформити: вона не терпить довільної підміни одних слів іншими; кожну цитату треба взяти в лапки, в дужках вказати її джерело: прізвище та ініціали автора, назву праці, сторінку, рік видання, назву видавництва. Цитування варто робити тільки після ознайомлення зі статтею в цілому або з найближчим до цитати текстом.

 – Виписка «за змістом» або тезова форма запису. Тези – це коротко сформульовані самим читачем основні думки автора. Це найкраща форма запису. Всі ваші майбутні контрольні, курсові та дипломні роботи будуть бездоганні, якщо будуть написані таким чином. Робиться така виписка за тими ж правилами, що і дослівна цитата. Тези бувають короткі, що складаються з одного речення, без роз’яснень, прикладів і доказів. Головне в тезах – уміння коротко й закінчено (не втрачаючи суті) сформулювати кожне питання та основне положення. Оволодівши мистецтвом складання тез, студент чітко і правильно опановує досліджуваним матеріалом.

 – Конспективна виписка має особливо важливе значення для оволодіння знаннями. Конспект – найефективніша форма записів при вивченні наукової книги. В даному випадку коротко записуються найважливіші складові пункти, тези, думки та ідеї тексту. Докладний огляд змісту може бути важливою підмогою для запам’ятовування і допоміжним засобом для знаходження відповідних місць у тексті. Роблячи в конспекті дослівні виписки особливо важливих місць книги, не можна допускати, щоб весь конспект був «списуванням» з книги. Засвоєні думки необхідно висловити своїми словами і стилем. Творчий конспект – найбільш цінна і багата форма запису досліджуваного матеріалу, що включає всі види записів: план, тези, власне зауваження, цитати і схеми. Огляд тексту можна скласти також за допомогою логічної структури, замість того, щоб слідувати оповідній формі. За допомогою конспективної виписки можна також скласти пропозицію про те, які теми висвітлюються в окремих місцях різних книг. Додаткова вказівка номерів сторінок полегшить знаходження цих місць.

14. Бажано розробити свою власну систему складання витягів і постійно вдосконалювати її. При складанні витягів доцільно послідовно дотримуватися освоєної системи. На цій базі можна скласти свій архів або картотеку важливих спеціальних публікацій з предметів. Конспекти, тези і цитати можуть мати дві форми: зошитову і карткову. При першій формі для кожного навчального предмета необхідно відвести окремий зошит. Якщо використовується карткова форма, то записи слід робити на одній стороні картки. Для зручності користування вгорі картки треба написати назву досліджуваного питання. Картки можна використовувати стандартні або виготовити самостійно з білого цупкого паперу. Картки зазвичай зберігають у спеціальних ящиках або в конвертах.

Ця система конспектування має низку переваг перед стандартною в зошиті. Картками зручно користуватися при доповідях і виступах на семінарах. Такий конспект легко поповнювати новими картками, змінюючи порядок їх розташування та домагаючись більш чіткої й логічної послідовності викладу.